Прем’єра – 26 березня 2025р.
Постановка «Медея» Оксани Дмітрієвої за текстами Евріпіда та Гайнера Мюллера – це рефлексії на час, в якому ми живемо. Відірваність – в усіх сенсах – провокує безліч табуйованих тем і важких запитань.
Що таке вижити? Вціліти. Чи маємо ми право когось звинувачувати? Що ми мусимо зробити, щоб цей пекельний досвід не перетворив людину на ворога у своїй вітчизні? Або запитуємо себе про це, або мовчимо. Що таке адаптуватися на чужині? Що таке бути відірваними від Батьківщини?
Як це – заговорити свідком. Як бути, коли свідку не вірять?
І що трапляється з ними потім?
Як архівуються спогади? І взагалі, як працює наш мозок? Куди ми запаковуємо наш травматичний досвід і як дістаємо його в зовсім незручний, невідповідний момент? Медея покроково згадує, що ж трапилось в її рідній Колхіді і чому вона опинилась в Корінфі, і чому з Корінфа її знов хочуть вигнати? Бо вона – свідок. Що це значить – бути свідком? Чи готові ми чути правду?
У виставі звучать інвективна лексика та мова ворога (російська).
Художній склад
- Режисура, адаптація тексту - заслужена артистка Автономної Республіки Крим Оксана Дмітрієва
- Художник (сценограф, художник костюмів) - Костянтин Зоркін
- Композиторка - Катерина Палачова
- Хореограф-постановник - Дмитро Лека
- Хормейстерка - Наталія Байдак
- Помічники режисера - Любов Скірко, Анастасія Огоновська
