Коли твій улюблений автор – Курт Воннеґут ( і його книжка «Колиска для кішки» – якшо шо), а ще – Орвелл і на додачу – уже 1507-й день у тебе триває депресія, бо розумієш: ядерна зима – це мегасерйозно… то це ще не кінець світу.
З позитивного у твоєму бункері – ледь помітний смайлик на запилюженому екрані монітора і рятівне коло мотузки… Мотузки, яку ти якраз приміряєш. Але у цю мить тебе відволікає телефонний дзвінок…
Ти вирішив, що ти – остання людина на землі? Нічого, все не так трагічно, бо тебе чекає Марго і щастя спілкування чоловіка з жінкою. Смак життя повертається. А може, навіть народжується любов.
Прем’єрна режисерська робота акторів Франківського драмтеатру Ірини Онищук та Івана Бліндара переконає вас у тому, що навіть якщо «на вулиці радіація після ядерного вибуху і туди не можна виходити найближчих років сто, мріяти – це привілей живих. Мріяти – це мати надію…».
Художній склад
- Авторка ідеї - заслужена артистка України Надія Левченко
- Постановка - Ірина Онищук, Іван Бліндар
- Музичне оформлення - Марія Стопник
